Неділя, 04.12.2022, 21:24
Вітаю Вас Гість | RSS

Меню сайту
Наше опитування
Яка професія краща
Всего ответов: 346
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
.

НПД

Л.І. ШЕВЧУК, директор НМЦ ПТО ПК у Хмельницькій області

Л.К.ДЖУС,заступник директора НМЦ ПТО ПК у Хмельницькій області

Г.М. СОЛЕНЦОВА, завідувач лабораторії професійної підготовки НМЦ ПТО ПК у Хмельницькій області

 

МЕТОДИЧНІ  РЕКОМЕНДАЦІЇ

З РОЗРОБЛЕННЯ НАВЧАЛЬНО-ПЛАНУВАЛЬНОЇ ТА ВЕДЕННЯ ОБЛІКОВОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ  ДЛЯ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАННЯ З  ПРОФЕСІЙ ЗА СТАНДАРТАМИ  ПРОФЕСІЙНОЇ (ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ)  ОСВІТИ  НА ОСНОВІ КОМПЕТЕНТНІСНО-МОДУЛЬНОГО  ПІДХОДУ

 

Загальні положення

Необхідність переходу до компетентнісно-модульної парадигми професійної підготовки майбутніх кваліфікованих робітників для різних галузей промисловості та запровадження в освітній процес закладів професійної освіти елементів дуальної форми навчання зумовлені запитами сучасного ринку праці, який потребує виробничого персоналу високої кваліфікації. Інноваційні  підходи у професійній освіті дозволяють запроваджувати нову систему формування професійних кваліфікацій, створювати інноваційний освітній простір за участю роботодавців.

Ці методичні рекомендації розроблені робочою групою працівників Науково-методичного центру професійно-технічної освіти та підвищення кваліфікації інженерно-педагогічних працівників у Хмельницькій областівідповідно до статті 15Закону України «Про освіту», проекту Закону «Про професійну (професійно-технічну) освіту», постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1341 «Про затвердження Національної рамки кваліфікацій», постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2017 № 373 «Про затвердження Порядку розроблення та затвердження професійних стандартів», розпорядження Кабінету Міністрів України від 14.12.2016 № 1077 «Про затвердження Плану заходівізвпровадженняНаціональної рамки кваліфікацій на 2016-2020 роки.

Методичні рекомендації розроблені з метою впровадження закладами професійної (професійно-технічної) освітиспільних доцільно обґрунтованих підходів до розроблення якісної навчально-планувальної і облікової документації з  підготовки кваліфікованих робітників, щобазується на компетентнісно-модульній основі.

Уметодичних рекомендаціях наведені зразки таких навчально-методичнихдокументів: робочий навчальний план, робочі навчальні програмипрофесійно-теоретичної підготовки та виробничого навчання, модульно-поурочний  план, переліки навчально-виробничих робіт,взірці ведення журналів теоретичного та виробничого навчання (форма №2) та сторінки  журналу теоретичного навчання «Зміст».

Порядок розроблення робочих навчальних планів

Робочі навчальні плани (далі РНП) – це документ, що забезпечує виконання  освітньої програми закладом відповідно до СП(ПТ)О та конкретизує організацію освітнього процесу.

РНП розробляється закладом для конкретної професії чи технологічно суміжних професій  з урахуванням  виду та форми  професійної підготовки.

Наводимо пропонований порядок розроблення  РНП на прикладі стандарту з професії «Офіціант».

Для вивчення здобувачами освіти навчального матеріалу загальнопрофесійного (базового) блоку рекомендуємо використовувати модульно-предметний підхід.

Модульно-предметний підхід –цеорганізація освітнього процесу  за визначеними навчальними предметами, що забезпечують здобуття професійних компетентностей та які об’єднані в окремі навчальні модулі.

На початку роботи з розробки РНП профільним методичним (цикловим) комісіям необхідно проаналізувати перелік ізміст компетентностейзагальнопрофесійного (базового) блоку таоб’єднати споріднені за змістом компетентності в один навчальний предмет. Таким чином,  певна кількістькомпетентностей у загальнопрофесійному (базовому) блоці буде представлена декількома навчальними предметами.

Наприклад, професія «Офіціант» - 3 розряд:  стандартом на опанування загальнопрофесійного(базового)  блоку передбачено 112 годин, з яких 70 – назагальнопрофесійнупідготовку та42- на професійно-теоретичну підготовку. Зміст базового блоку складається з 12компетентостей.

Зміст таких  трьох компетентностей, як: «Оволодіння основами кулінарноїхарактеристикистрав»,«Оволодіння основами  товарознавства харчових продуктів» та«Оволодіння основамиобліку, обчислень,калькуляції та звітності» можнаоб’єднати в один спільний предмет «Основи кулінарної характеристики страв з основами товарознавства та обліку,  калькуляції і  звітності».

Зміст компетентностей: «Оволодіння основами організаціїобслуговування в ресторанах»,  «Оволодінняосновамимаркетингу таменеджменту», «Оволодіння основамипрофесійної етики»пропонується об’єднати в одному предметі«Основи організаціїобслуговування в ресторанах з основами маркетингу, менеджменту та  професійної етики».

Таким чином,  шість компетентностейоб’єднуються у два навчальних предмети, а  шість інших компетентностейстають  окремими навчальними дисциплінами.

Звертаємо вашу увагу на те, що деякими СП(ПТ)О у загальнопрофесійний (базовий) блок,окрімзагально професійних компетентностей, уведені також компетентності, що належать до професійно-теоретичної складової. Рекомендуємо у такому випадку опанування цими компетентностями здійснювати за принципом модульно-предметного  підходу та опановувати ці компетентості як  окремі навчальні дисципліни.

Наступним кроком є розробка навчальних програмпредметів загальнопрофесійного (базового) блоку.З цією метою профільним методичним (цикловим) комісіямспільно з роботодавцями необхідно розробити  робочі навчальні програми предметів базового блоку і визначити кількість годин на  їх оволодіння,  в тому числі години на лабораторно-практичні роботи.

Для опанування здобувачами освітипрофесійно-теоретичної тапрофесійно-практичної підготовки рекомендуємо використовувати компетентнісно-модульний підхід.

Компетентнісно-модульний підхід – це організація освітнього процесу в ЗП(ПТ)О на основі компетентностей,  які структуровані в окремі навчальні модулі.

Для планування вивчення професійно-теоретичної підготовки профільним методичним (цикловим) комісіям спільно з роботодавцяминеобхідно проаналізувати зміст усіхкомпетентностей модулівпрофесійно-теоретичної підготовкита визначити кількість годин на засвоєння кожної компетентності, в тому числі на лабораторно-практичні роботи.

Для планування опанування професійно-практичної підготовки профільним методичним (цикловим) комісіям спільно з роботодавцями необхідно проаналізувати змісткомпетентностей модулівпрофесійно-практичної підготовки та визначити кількість годин на кожну компетентність та в цілому на виробниче навчання і виробничу практику. При цьому необхідно  врахувати  специфіку професії, вид професійної підготовки,  форму навчання (дуальна), місце організації виробничого навчання і виробничої практики (в навчальних майстернях, дільницях, в умовах виробництва).

Наступним  кроком єрозробленняспільно з  роботодавцямиробочих навчальнихпрограм професійно-теоретичної підготовки та виробничого навчання.Вважаємо за доцільне робочу навчальну програму розробляти на кожний рівень підготовки (розряд, клас, категорію).

При цьому за пропозиціями  роботодавців можуть бути уведені додаткові  компетентності, як варіативний компонент змісту професійної освіти, який має складати не більше 20% від загального обсягу годин, передбачених СП(ПТ)О. Додаткові компетентності уводяться з метоюопанування новітньої техніки, сучасних технологій та нових форм організації виробництва характерних  потребам конкретних  роботодавців. Зміст додаткових компетентностей  необхідно зазначити в окремій навчальній програмі.

Робочі навчальні програми розглядаються на засідання профільних методичних комісій, погоджуються роботодавцями і затверджуються керівником закладу.

Матеріали щодо розгляду робочих навчальних програм повинні бути оформлені протоколами засідань відповідних методичних комісій. До протоколів додаються матеріали з розглянутих питань.

Наступний  крок –компонування РНП.Визначену кількість годин робочих навчальних програм з усіх компетентностей (загальнопрофесійні, професійно-теоретичні, професійно-практичні, додаткові) необхідно скомпонувати у робочий навчальний план (тижні, семестри, курси).

При розробці робочого навчального плану можна враховувати специфіку професійно-практичної підготовки за окремими професіями та пропозиції замовників робітничих кадрів щодо об’єднання термінів проходження виробничої практики за  кількома модулями.

З метою запобігання дублювання змісту робочих навчальних програм при набутті компетентностей за технологічно суміжними професіями, можливескорочення строків навчання, але не більше 50% від загального обсягу годин, передбачених СП(ПТ)О, за рахунок вилученняпопередньо вивченого навчального матеріалу.

Кількість годин на консультації визначається СП(ПТ)О.

Державна кваліфікаційна атестація проводиться у терміни, зазначені у РНП, за рахунок годин, передбачених СП(ПТ)О.

При здійсненні первинної професійної підготовки на  основі базової загальної середньої освіти з отримання повної загальної середньої освіти до структури РНП включається загальноосвітня підготовка.

Здобуття повної загальної середньої освіти узакладі здійснюється відповідно до наказу МОН України  від 20.04.2018  №408 «Про затвердження типової освітньої програми загальної середньої освіти ІІІ ступеня».

Наступним планувальним документом ємодульно-поурочний планз професійно-теоретичної підготовки.

Модульно-поурочні плани  складаються викладачами окремо на кожний модуль відповідно до змісту компетентностей модуля та часу, визначеного на його опанування,розглядаються і схвалюються на засіданні методичної комісії і затверджуються заступником директора  з навчально-виробничої  роботи та є документом багаторазового використання. Розробляючи модульно-поурочний план,  необхідно зміст кожної компетентності розбити на  навчальні заняття. Тривалість навчального заняття може бути одна або декілька академічних годин залежно від змісту компетентності та логічного  взаємозв’язку навчального матеріалу.

Планувальним документом щодоопанування  змісту програми виробничого навчання є перелік навчально-виробничих робіт.

Перелік навчально-виробничих робіт з професії визначає завдання, які виконують учні, слухачі з метою оволодіння професійними знаннями, уміннями та навичками, що передбачені змістом компетентностей  робочої навчальної програми виробничого навчання.

Розробляючи перелік, необхідно зазначати назву модулів,компетентностей, теми навчальних занятьі кількість академічних годин на них. У переліках обов’язково вказати назви навчально-виробничих робіт, які маютьвиконувати учні на кожному занятті.

Перелік навчально-виробничих робіт з професії складається на відповідний рівень  підготовки (розряд, клас,категорію) майстром виробничого навчання та погоджується зі старшим майстром.

Перелік навчально-виробничих робіт з професії розглядається і схвалюється на засіданні методичної комісії та затверджується заступником керівника з навчально-виробничої роботи ЗП(ПТ)О.

Для всіхнавчально-виробничихробіт, унесених до переліку, додаєтьсятехнологічна та технічнадокументація, щорозробляєтьсявідповіднимиметодичнимикомісіями ЗП(ПТ)О.

Облік навчальної роботи та навчальних  досягнень здобувачів освіти. Основними документамиоблікунавчальноїроботи є журнали теоретичного і виробничогонавчання.

Ведення  журналу теоретичного навчання. У журналі теоретичного навчанняна кожний навчальний предмет  базового блоку та кожний навчальний модуль професійно-теоретичної підготовки виділяється необхідна кількість сторінок залежно від кількості відведених  годин на предмет чи модуль. Консультації записуються на окремій сторінці після сторінок, відведених на предмет чи  модуль.

При навчанні за компетентнісно-модульним підходом при заповненні  форми №2 замість назви предмета записується  код і назва модуля.

Викладач виставляє  поточну успішність учнів, записує зміст проведених занять та кількість відведених на них годин.Відсутність учнів на заняттях позначається буквою “н”.

Поточне оцінювання знань, умінь і  навичок учнів проводиться відповідно до чинної нормативно-правової бази з загальнопрофесійної, професійно-теоретичної підготовки та виробничого навчання за 12-бальною шкалою.

Дата проведення занять записується дробом, числівник якого є датою, а знаменник – місяцем поточного року.

Оцінки за контрольні, лабораторні та інші роботи виставляються у окремій колонці з зазначенням дати  проведення. Опанування здобувачем освіти кожної компетентності має завершитися оцінюванням.

Підсумкова оцінка за компетентність виставляється у колонку без зазначення дати на  основі тестового контролю знань здобувачів освіти з урахуванням поточних оцінок

Модульний контроль проводиться по завершенню вивчення модуля.Оцінкавиставляється в колонку із зазначенням дати проведення. Форму проведення контролю викладач обирає самостійно.

Підсумковаоцінка за модуль виставляєтьсяза результатами опанування модуля у колонку  бездати з зазначенням  коду модуля.Оцінюванняздійснюєтьсяна підставіоцінки за модульний контроль з урахуваннямпідсумковихоцінок за компетентності.

Відповідно до вимог стандартів на компетентнісно-модульній основі,  оцінювання знань здобувачів освіти з професійно-теоретичної підготовки визначається за параметрами «знає», «не знає». У зв’язку з цим у журналі теоретичного навчання пропонуємо вказувати рівень  навчальних досягнень, зокрема: за умови оцінки модуля в межах 4 – 6 балів в журналі зазначати –  «знає» на середньому рівні; відповідно: 7 - 9 балів – «знає на достатньому рівні»; 10 -12балів – «знає на   високому рівні»; 1-3 бали – «не знає».

Якщо здобувач освіти був відсутній на заняттях упродовж вивчення модуля, не виконав вимоги навчальної програми, у колонці замість підсумкової оцінки виставляється н/а (не атестований).

З таким здобувачем освіти викладач проводить додаткові заняття та видає завдання для самостійного опрацювання. За умови опанування модуля виставляється  підсумкова оцінка. Усі записи викладач здійснює на окремій сторінці.

Якщо модуль вивчався упродовж одного семестру, то підсумкова оцінка за модуль буде слугувати і семестровою, і річною.  Якщо модуль опановувався упродовж двох семестрів, то виставляються оцінки окремо за кожний семестр.При цьомурічнаоцінказа модуль виставляється на підставісеместровихоцінок.

Семестрова оцінка виставляється без дати до журналу в колонку з надписом І семестр, ІІ семестр.

У графі «Зміст уроку» відповідно до поурочно-модульного плану  записується тема заняття, контрольної, практичної, лабораторної роботи та форма проведення модульного контролю.Також  зазначається   дата проведення заняття, його тривалість  в академічних годинахта домашнє завдання.

По завершеннюопанування модуля на правійстороніформи №2викладачробитьзапис про виконанняробочоїнавчальноїпрограми.

Ведення журналувиробничого навчання. Журнал заповнюється майстрами, якіпроводятьвиробниченавчання у групі.У формі №2 ведетьсяобліквиробничогонавчанняучнів. У нійнеобхіднозазначатипоточнууспішністьздобувачівосвіти, назвимодулів, компетентностей,теми уроків ікількістьакадемічних годин на нихтаінструктажі з охоронипраці ібезпекижиттєдіяльності. Відсутністьучнів на заняттяхпозначається буквою «н».

Поточні оцінки під час уроку виробничого навчання виставляються за підсумками виконаного кожного навчально-виробничого завдання здобувачамиосвітивідповідно до змісту компетентності, а також шляхом спостереження за правильністю виконання прийомів, організацією і культурою праці,  використанням обладнання, інструментів, пристосувань і виконанням вимог охорони праці.

Поточні оцінки виставляються до журналу у колонку з надписом, що засвідчує дату проведення уроку.

Підсумкова оцінка за компетентність виставляється на  основі поточних оцінок  колонкою без зазначення дати.

По завершенню  опанування модуля проводиться модульний контроль.  Оцінки виставляютьсяу колонку із зазначенням дати проведення контролю. Рекомендуємодля проведення модульного контролю  використовувати перевірну роботу.

Підсумковаоцінка за модуль виставляєтьсяна підставіоцінки за модульний контроль з урахуваннямпідсумковихоцінок за компетентностіколонкою бездати з зазначенням  коду модуля.

Відповідно до вимог стандартів на компетентнісно-модульній основі  оцінювання знань з професійно-практичної підготовки визначається за параметрами «вміє», «не вміє». У зв’язку з цим у  журналі виробничого  навчання пропонуємо вказувати рівень  навчальних досягненьздобувачів освіти, зокрема: за умови оцінки модуля в межах 4 - 6 балів у журналі зазначати – «вміє на середньому рівні; відповідно: 7 - 9 балів – «вміє на достатньому рівні»; 10 -12балів – «вміє на   високому рівні»; 1-3 бали – «не вміє».

Семестрова оцінка виставляється колонкоюбез дати в з надписом І семестр, ІІ семестр. Семестрове оцінювання здійснюється на підставі оцінок за модулі. При цьому необхідно  враховувати динаміку особистих навчальних досягнень здобувачів освіти з виробничого навчання упродовж семестру, важливість модуля, тривалість його  вивчення, складність змісту тощо.

Річне оцінювання здійснюється на основі семестрових оцінок

У змісті журналу теоретичного навчання замість переліку предметів професійно-теоретичної підготовки необхідно вказати назви  навчальних модулів.

Присвоєння освітньо-кваліфікаційного рівня «кваліфікований робітник» відповідного розряду, класу, категорії  можливе за умови освоєння  здобувачем освіти усіх модулів  відповідно  до СП(ПТ)О.

Анкета вступника
Facebook
Вхід на сайт
Пошук
Календар
«  Грудень 2022  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031

Copyright Ira_L-Prishlyak© 2022